Моє інтерв`ю з Ольгою Сумською, зроблене на замовлення видання "Yтро", вже опубліковане. Тематика була обмежена виключно новинами. Враження від Ольги, з якою я розмовляла кілька разів, завжди приємні. Хотілося б, щоб боротьби за місце під сонцем в її житті було менше.
Спокійно! )) Я ще тільки стверджуюся у цій ролі, але ось посилання на Last.fm та Myspace, де вже є мої сторінки.
Хочу зазначити, що, на відміну від більшості українських виконавців, англомовні пісні для мене не" промо-хід", вони були першим, що взагалі з`явилося в моїй творчості, коли ще не було нічого. Я почала писати в 19 років, в Києво- Могилянській Академії. Можливо, саме тому англійська була першою мовою віршування і залишається для мене важливою сьогодні.
...Скандальчику Ксеня Собчак - Катя Гордон в ефірі "Маяка" вже ..цять днів, і за ці кілька днів ДЛЯ СЕБЕ Я злетіла за хмари.
Все-таки, мої ефіри із "заЗВІЗДІлими" провокаторами набагато більш культурні і вдалі, ніж у Каті. Вистачає розуму їм співчувати . Хоча Катя Гордон- не журналіст, і можливо тому емоції в неї зашкалюють.
Зараз я , правда , думаю, що Собчак і Гордон запланували цю "феєрію" задля свого скандального піару, тому що так БЕЗДАРНО скандалити треба вміти. Слухач чекає смаженого, а в ефірі не воно, а просто КАША- панянки патякають одночасно і кожна - щось своє, тільки їй зрозуміле.
На скандал теж треба мати голову і - талант.
Ті, хто ще не чув , або хоче порівняти- ось ТОЙ САМИЙ скандальний ефір на радіо "Маяк" і також один на радіо "Ера", який скандальним міг би стати. Але я не далася.
...І так я думаю, повернувшись із подорожі до Чорногорії, де бачилася із коханою людиною. І вже навіть маю деяких шанувальників своєї музичної творчості.
Ще не знаю, що і як , але точно зміниться. Я зрозуміла, що все недаремно . Світ- відкритий, і мене в ньому люблять і хочуть бачити багато людей.
Писати про Бітлз в день концерту МакКартні було би банально. Тим більше я оце тільки прокинулася від післяробочого сну. Так що підсвідомість ще випереджає думки. В мене на ефірі були сьогодні бітломани. Тому я і пишу. Може це соромно, але багато пісень Бітлз я впізнаю, тільки якщо мені наспівати.За назвами, тим більше- за альбомами- я їх не відрізню. Ну що поробиш, коли я народилася, бітломанія була вже далеко позаду. У восьмирічному віці я стала фанаткою Queen))Так що, в принципі, британська музика від мене не так далеко. Менше з тим, я вважаю, що Бітлз породили хвилю цікавих гуртів. Один з моїх найулюбленіших, який є класичним прикладом того, як можна не позбутися національної ідентичності, взявши за основу щось іноземне- це угорський Illes( Ільєш)
А на МакКартні я, звісно, не піду. Ну який зв`язок для себе із творчою особистістю можна встановити, коли навколо мільйон людей?Це дуже інтимно. Ніхто ж не ходить займатися сексом на арену цирку...Ну, принаймні, кожен день...?)))
Я не знаю, що написати про свій сьогоднішній ефір на "Ера FM " з Quest P. Вони таки доїхали. В повному складі.
Якби вони мене "зробили" в ефірі , я б пораділа, що крім мене є ще крутіші і розумніші . Якби я їх - я б поставила собі галочку. Але відверто- ні те , ні інше, розмова просто не склеїлася. Люди обзивали їх "придурками" і "наркоманами", хоча я розумію, що це не те.
Ну, мій колега сказав, що якби я на Квестів не нападала, розмова б не була такою злою і єхидною. А я думаю- якби вони були насправді концептуальними, все вийшло б само собою. Як в мене і було зі Скрябіним, Покальчуком, Карпою і навіть із провокатором Сашею Шапіро. От на кого я нападала насправді. Але все виходило. А зараз...
Тільки що повернулася з виступу на закритій вечірці. Співала "The Ache Of My Heart" і нову пісню.
І зрозуміла, що психологію глядача в масі- не змінити ніколи і нічим. Особливо, коли він йде не "на артиста", а на розвагу. Улюлючить і підтакує кожному, хто вийде на те, що замінює сцену.
Втім- ні, не "він". ВОНА. Публіка. Схожа на жінку, вона надзвичайно піддається емоціям, тому розумом її не підкорити, це точно. Інстинкт, відчуття, антураж...але тільки не розум!
Тим-то публіка на концертах відрізняється від слухача вдома, перед стереосистемою.
День журналопофігіста.... Я не належу до них. Освіта- творчо-культурологічна і незавершено-акторська... Но (!) приємно, всі вітають...штампи, любі мої, штампи...
Прийшов Раду Поклітару. Наголос на а!
Це він поставив "Ромео і Джульєтту" і "Палату №6" в Большому театрі в Москві , і ще купу всього. Він герой, вже два роки живе в Києві і займається своїм модерн-балетом. Я б на його місці з таким-то резюме чкурнула б.. назустріч пригодам... Нащось нам в ефір подзвонив Микола Вересень ( ми його навіть не впізнали)
з якимось невересневим питанням, чи не хоче Раду запросити до себе балерину Філіпьєву... Раду гумору не зрозумів, та і Вересня навряд чи знає. Я розвеселилася. Цирк. Тільки відійшла від покальчукових співів на вчорашньому театрі абсурду в театрі Франка...
А потім мене доконала група "Мурени". Ну просто МУРени.
Але я знаю добрий спосіб не з`їхати з глузду після такого дня! Oh yeah.... Ваша В.П.
Головне- знати дозування і що ти можеш в цьому стані зробити. Інакше людині як я вживати його просто немає сенсу. Я можу напідпитку написати, скласти щось добре. А ...коли поряд є хтось такий самий божевільний, можна щось разом. Одного разу ми випили мартіні після фотозйомки , а фотограф вже пішов. Тоді ми зняли вебкамерою супер-еротик- відео. Але ніхто ніколи його цілком не побачить( якщо, звичайно, не вкраде із зіркового архіву, а красти ніхто не стане). Не знаю, для мене це просто... рідний стан існування. Тсссссссс.....
І це не просто назва моєї пісні в дужках. Це- культ. Кожного дня вона має в мене бути, хоча б одна. Пиття кави- це мало не сакральне дійство , відколи власне перша пісня українською і написалася ( за одну чашку, від першого слова і до останнього. Було це роки чотири тому).
Так от, за сьогоднішньою вранішньою Чашкою ( загалом, восьма година для мене- це як глибока ніч , але треба привітати маму з Днем народження), я запитала себе : " А чи не хотіла б ти, Віксі, окрім вечірок, виступити на якомусь типу "серйозному заході" для молодих талантів, чи що? " Взагалі, прикинь, був би прикол, ведуча змагається в співі із хлопчиками та дівчатками..... Ааааааа..... Облом. Таке вже було. 2005 рік. Шоу "Зірка серіалу" на "Інтері". Я тоді вже працювала на радіо, але не надто..... І , маючи суто акторську натуру, змогла вдати з себе об`єкт а-ля "візьміть-дівчинку-в-кіно", а от команда передачі приколу не розуміла, і все було якось вимучено, ніхто не знав, як зі мною поводитися. Я ж не могла бути на рівних зі справжніми ..."візьміть-в-кіно", але , з іншого боку, я все-таки з некіношної "опери"... Замало, замало сьогодні фантазії у людей, ну не можуть вони обіграти....а вважають себе за креатив...
Ну що ж, шукатимемо ДЕСЬ людей з фантазією....Заявки приймаються :)
Зустрілася із корифеєм українського кінематографу - Юрієм Іллєнком. Це вже вдруге. Минулого літа він прийшов до студії перед Днем мого народження, на Спаса і приніс пакет яблук. Вашу покірну слугу розчулив мало не до сліз.
Оптимістичний, сучасний і справжній Іллєнко. Такий, якими теперішні штампувальники блокбастерів і мелодрамок ніколи не будуть. Бо вони дрібні. А Іллєнко- на щастя...
Говорили про всяке. Але емоційно дуже. Про кіно, про політику, про дітей( розповів мені про своїх синів, а я йому-про те, як «воюю» з племінницями). Часом мене заносило кудись під хмари. Не знаю, чи була реверансом заява Юрія Герасимовича про те, що він слухає мої програми . Переповів мені мою ж розмову із послом Литви ( про останнього треба окремо).
Іллєнку вже, мабуть, можна нічого не знімати- «Тіней...», «Білого птаха...»,і «Лебединого озера.Зони» вистачить повчитися не одному поколінню молодих-амбітних.
[Переді мною маячить власний незавершений сценарій, і, я розумію, що до всього іншого, мій ще і досить космополітичний... Іллєнко ж - національний режисер]
Дівчинка, яка вирішила, що конкурси- це чесна штука. Іра Розенфельд- співачка, знайома нам за відбором до "Євробачення", куди поїхала врешті Тіна Кароль. Зараз бореться за те, аби вийти на сцену на "Новій хвилі"...поряд з Мікою Ньютон...
Це перший випадок, коли музикант приїжджає до мене на програму без своїх записів, тому що... їх ще немає....
Це перший випадок, коли не боїться сказати: "Так, я хочу взяти собі псеводнім"
Респект і за 40 хвилин, протягом яких мені не довелося спілкуватися із самою собою, як часто виходить поряд з нашими співаками...
Коментарів: 6
з якимось невересневим питанням, чи не хоче Раду запросити до себе балерину Філіпьєву... Раду гумору не зрозумів, та і Вересня навряд чи знає. Я розвеселилася. Цирк. Тільки відійшла від покальчукових співів на вчорашньому театрі абсурду в театрі Франка...
